Наближався ювілейний день народження Олексія, і Таня готувалася до нього заздалегідь. Це було перше свято у їхній родині після весілля, тому вона не хотіла осоромитися перед родичами чоловіка. Гостей мало бути небагато: батьки з обох сторін, сестра Олексія з чоловіком та їхніми дітьми 6 і 9 років. Олексій не мав багатьох друзів, а колегам він просто влаштує фуршет в офісі.
Таня ретельно підготувалася, дізнавшись у чоловіка уподобання родичів. За два дні до свята вони склали меню і закупили продукти. Стіл виглядав чудово: усе красиво й смачно – в цьому Таня була впевнена.
– Таню, все просто чудово. Ти така молодець. Я вже так зголоднів, а так пахне. Можна з’їсти бутерброд? – запитав Олексій.
– Можна, – посміхнулася Таня. – Я теж з’їм.
За півгодини батьки вже сиділи за столом і мирно розмовляли, але сім’ї сестри Олексія ще не було. Минуло півгодини, і вони навіть не подзвонили. Тоді вирішили почати святкування без них.
Усі хвалили Таню за її кулінарні здібності. Нарешті, через годину після запланованого часу, з’явилася сестра Олексія зі своєю сім’єю.
– Ой, ви вже почали? Якщо запрошуєте, то треба чекати! – обурилася Олена.
– Доню, ви запізнилися на цілу годину, – втрутилася свекруха Тані. – Приєднуйтесь швидше, все дуже смачно.
– Це ми ще подивимось, – відповіла Олена. – Бутерброди з рибою? Діти, не чіпайте, раптом риба не свіжа.
– Олено, припини, – зауважила її мати.
– Мамо, я дбаю про дітей. І салат не їжте, раптом гриби не ті. Таня, які там у тебе гриби?
– Обсмажені печериці, – відповіла Таня.
– Точно не лісові? Може, ви їх на ринку купили? А нарізка ковбаси – така дешева, мої діти таке не їдять. Гаряче коли буде? Дітям вже нічого їсти.
Таня намагалася зберігати спокій і відповідати ввічливо, хоч і помітно напружувалася від таких зауважень. Олена продовжувала знаходити приводи для критики. Усі її слова були спрямовані саме на те, щоб виставити Таню в поганому світлі перед іншими, але Олексій на це не звертав уваги.
– М’ясо сухе, – знову зауважила Олена.
– Неправда, м’ясо дуже смачне, – заперечив її чоловік.
– Багато ти розумієш, якщо я сказала сухе – значить сухе, – відрубала Олена.
– Сподіваюсь, хоч торт є в холодильнику? І термін придатності перевір, – не вгамовувалася вона.
– Торт є, Таня сама його спекла, – втрутився Олексій. – І тістечка теж вона робила.
– О, Господи! Сподіваюся, ми всі переживемо твою випічку?
Таня вже втратила терпіння, але вирішила не втягуватися в суперечку. Замість цього вона покликала дітей допомогти їй підготувати стіл до чаювання.
Коли нарешті винесли торт і Олексій задув свічки, гості почали говорити тости. Кожен раз, коли Олена намагалася щось сказати, хтось перебивав її черговим тостом. Усі прагнули зберегти атмосферу свята і не давали їй псувати настрій.
Коли гості почали збиратися додому, діти отримали гостинці – солодощі й тістечка. Вони були у захваті від нової родички.
***
– Таню, ти така молодець, – сказав Олексій, коли гості розійшлися. – Все було смачно і гарно. Мама сказала, що мені пощастило з тобою.
– Правда? – здивувалася Таня.
– Так, і тато теж сказав, що ти краще готуєш, ніж мама.
– Але твоя сестра явно так не думає, – зітхнула Таня.
– Та не звертай уваги на Олену. Вона завжди така. Сама нічого не вміє, але поводиться, як всезнаюча. Зате дітям все сподобалося. Вони сказали, що ти класна, і були в захваті від розваг, які ти їм придумала.