Сім років тому мій син одружився, і вони з дружиною вирішили жити окремо. Він хотів винайняти квартиру, але в мене була однокімнатна квартира, яка дісталася від матері. Я подарувала їм цю квартиру, щоб молоді не мусили жити на орендованій. Подруга радила не переоформляти нерухомість, і я дослухалася до її поради. Син із дружиною були вдячні за такий подарунок.
Проте згодом я пошкодувала про свій вчинок. Якось вирішила їх відвідати й побачила квартиру в жахливому стані – повний безлад, справжній свинарник. Я не могла повірити своїм очам і навіть заплакала. Я виросла в цій квартирі, мама завжди підтримувала в ній порядок, а тепер тут панує такий безлад. Дружина сина розвела справжній бруд.
Невістка запропонувала мені чай, але, глянувши на чашку, я відмовилася. Подумала, що, можливо, їй не вистачає часу, адже діти ще маленькі. Але це не виправдання, адже діти в садочку, а сама невістка не працює і весь день удома. Я запропонувала їй свою допомогу, але вона відмовила, заявивши, що її все влаштовує, і якщо мені не подобається – я можу не приходити. Я розлютилася й сказала, що не збираюся спокійно спостерігати, як вона перетворює чисту квартиру на смітник.
Невістка підвищила голос і сказала, що це її дім, і вона тут господиня. Я не стала слухати й взялася за прибирання. Вона, з презирством поглянувши на мене, взяла сумку і пішла. Я навела порядок, усе вимила і повернулася додому.
Увечері зателефонував син і попросив більше не приїжджати до них, обіцяючи, що сам приходитиме. Було зрозуміло, що невістка налаштувала його проти мене. Вранці я подзвонила синові й повідомила, що вони мають звільнити квартиру, бо я вирішила робити там ремонт. Мати невістки, з якою у мене хороші стосунки, також не знає, як вплинути на доньку. З того часу син перестав приходити й телефонувати. Я вирішила здавати квартиру в оренду.