Таня втомилася. Уже шість років вона жила одна, відколи чоловік покинув її. Дочка рік тому вийшла заміж і переїхала в інше місто. Тані було всього сорок два — чудовий вік для жінки. Друга молодість! Вона була гарною господинею, вміла смачно готувати, а її солоні огірки з помідорами всі називали шедевром. Але тепер виникало питання: для кого готувати ці огірки? На балконі й так стояли ряди банок, яким ніхто не радів.
«Ну що ж, мені тепер сохнути на самоті, коли я така гарна?» — жартувала Таня перед подругами. А ті її підтримували: «Ні, Тетяно! Шукай чоловіка! Одинаків вистачає». Одна з подруг навіть порадила Таню офіс під назвою «Найкращий чоловік». Таня спочатку подумала, що це звучить абсурдно, але з іншого боку — сорок два роки, і ця цифра щораз тривожила. Старий бабусин годинник відлічував час, нагадуючи, що життя не стоїть на місці. І Таня вирішила спробувати.
Привітна жінка в яскраво-малинових окулярах зустріла Таню в офісі:
— У нас дійсно найкращі чоловіки. Давайте разом подивимося в базу, сідайте поруч!
— Всі такі гарні, — усміхнулася Таня. — Але як зрозуміти, що це той самий?
— Усе продумано! — відповіла жінка. — Ми видаємо чоловіка на тиждень. Цього достатньо, щоб зрозуміти, ваш він чи ні.
— Видаєте?! Чоловіка? — здивувалася Таня.
— Саме так! — запевнила дама. — Тиждень він буде жити з вами. У нас немає ненормальних чи сумнівних кандидатів.
Ця ідея зацікавила Таню, і разом із малиновою жінкою вони вибрали п’ять кандидатів. Заплативши символічну суму, Таня поспішила додому, бо перший претендент мав прийти того ж вечора. Вона наділа зелену сукню — колір надії — і дістала свої улюблені сережки з діамантами, які рідко носила.
Коли пролунав дзвінок у двері, Таня спершу зазирнула у вічко й побачила троянди. Від радості вона ледь не скрикнула. Відчинивши двері, побачила чоловіка, який виглядав елегантно, так само як на фото. Вони сіли вечеряти, а букет Таня поставила в центр столу. Гостя пригощали салатом, але той зморщився:
— Чого так пересолено?
Таня ніяково посміхнулася й подала запечену качку. Чоловік відкусив шматочок і сказав:
— Жорстка якась.
Йому не сподобалося нічого з того, що Таня приготувала.
Нарешті вона запропонувала вино, яке довго вибирала:
— Ну, за знайомство!
Гість понюхав келих і прокоментував:
— Дешеве якесь.
Потім він піднявся й заявив, що хоче перевірити порядок у квартирі. Таня мовчки простягнула йому букет і сказала:
— Троянди я не люблю. До побачення.
Вночі Таня трохи поплакала, їй було прикро. Але вона нагадала собі, що попереду ще чотири зустрічі.
Другий кандидат з’явився наступного вечора. Увійшов упевнено, з порогу вигукнув:
— Ну, привіт!
Від нього пахло алкоголем, і Таня одразу запитала:
— Ви вже десь відзначили нашу зустріч?
— Ой, ну вистачить тобі! Телевізор є? Там зараз матч починається, заодно й поговоримо.
Таня різко відповіла:
— Телевізор вдома дивіться.
Третій претендент прийшов у старій куртці, з неохайними нігтями та брудними черевиками. Таня подумувала, як ввічливо попросити його піти, але вирішила спершу нагодувати. Чоловік їв із великим апетитом і хвалив її страви, навіть захопився її соліннями. Таня відчула радість, коли він взявся лагодити бабусин годинник, але вночі виявилося, що цей чоловік хропе настільки голосно, що Таня не могла заснути. Вранці вона ввічливо відмовила йому.
Четвертий кандидат із бородою одразу заявив, що він «вільний чоловік», який не любить, коли йому телефонують і контролюють. Таня лише подякувала йому за візит і провела до дверей.
Після цих зустрічей Таня зрозуміла, що їй найкраще самій. Вона насолоджувалася ранковою тишею, спокоєм і свободою. І коли з офісу зателефонували, пропонуючи ще одного кандидата, Таня рішуче відповіла:
— Видаляйте мене з бази! Найкращий чоловік — це той, якого немає!