Ніна повернулася з роботи, швидко переодяглася і випила чаю. Вечерю ще було зарано готувати, тому вона вирішила трохи відпочити. Олексій мав прийти лише через дві години. Вона взяла книгу, лягла на диван і розтягнула ноги, відчуваючи блаженство після цілого дня на підборах.
Ніна працювала вчителькою початкових класів. Виглядала завжди доглянутою, зі строгою зачіскою, вдягалася в костюми та стримані сукні, дотримуючись шкільного дрес-коду. Робота з батьками учнів вимагала від неї вміння спілкуватися на різних рівнях, тож вона навчилася говорити чітко, без зайвих емоцій, і всі — як діти, так і батьки — її поважали.
Через кілька прочитаних сторінок очі Ніни почали закриватися, і вона непомітно заснула. Прокинулася від звуку, коли книга впала на підлогу. Вона сіла, потерла очі і нахилилася підняти книгу. У цей момент пролунав дзвінок у двері.
– Олексій має ключі, і ще зарано, – подумала Ніна.
Дзвінок пролунав знову. Він був коротким і нерішучим. Ніна подивилася в дзеркало, поправила зачіску і відкрила двері. На порозі стояв Микола, друг і колега Олексія.
– Привіт, Ніно, – сказав він.
– Привіт, Миколо. Олексія ще нема вдома.
– Знаю, – відповів він, – я прийшов до тебе.
Ніна здивувалася, але запросила його зайти. Микола зняв пальто, акуратно повісив його на гачок і скинув черевики. Вони пройшли на кухню, і Ніна поставила чайник.
– Чай чи кава? – запитала вона.
– Чай, якщо можна, – відповів Микола, виглядаючи неспокійно.
Ніна поставила перед ним чашку чаю і сіла напроти.
– Щось трапилося? З Олексієм усе гаразд? – запитала вона з тривогою.
– Олексій живий і здоровий, – Микола опустив очі, – але є дещо, про що я давно хотів сказати тобі…
– Ну кажи вже! – Ніна не витримувала напруги.
Микола наважився і тихо сказав:
– У Олексія є інша.
Ніна спочатку засміялася, а потім холодно подивилася на Миколу:
– Ти сам ходив на ліво, а тепер прийшов мені розповісти про Олексія? Ти зруйнував свою сім’ю і хочеш зруйнувати нашу? Іди, Миколо.
Він зітхнув і вийшов, а Ніна лишилася на кухні, важко дихаючи. Вона згадала, як познайомилася з Олексієм у театрі, як їхнє кохання зростало, як вони разом побудували сім’ю. «Невже все це можна перекреслити?»
Кілька днів Ніна боролася зі своїми думками, але вирішила не говорити Олексію про слова Миколи. Одного дня вона не витримала і приїхала до чоловіка на роботу. Там вона побачила молоду жінку, яка явно цікавилася Олексієм. Це підірвало її впевненість.
Жінка запросила її на каву і відверто сказала, що любить Олексія і хоче, щоб Ніна його відпустила. Але Ніна відповіла, що не тримає чоловіка, і якщо він захоче піти, вона його відпустить. Проте вона не вірила, що Олексій піде.
Повернувшись додому, Ніна фарбувалася перед дзеркалом, намагаючись знайти впевненість, але це тільки погіршило ситуацію. Олексій побачив її в такому стані, заспокоїв і обійняв.
У неділю приїхали діти, і атмосфера в родині знову стала теплою. На свій день народження Ніна отримала від дітей подарунок — путівку на Канари, і Олексій вручив їй великий букет троянд.
Пізніше Олексій зізнався, що знає про розмову з жінкою на роботі, але між ними нічого не було. Він залишився з Ніною, і вони знову відчули справжню близькість.
Ніна зрозуміла, що їхнє щастя — це результат спільних років, і ніхто не може цього зруйнувати.