Надя стояла біля весільної арки з телефоном у руках. Її очі були на мокрому місці, але, на жаль, це були не сльози радості. Вона мріяла про цей день усе своє життя, він мав стати одним із найщасливіших для неї. Вона була в білій сукні, яку обирала понад рік, а гості, рідні та друзі, сиділи та милувалися нею. Кожна деталь, від прикрас арки до оформлення стільців, була ретельно підібрана. Цього дня Надя мала насолоджуватися своєю працею, приймати вітання та добрі побажання. Але реальність була зовсім іншою.
Надя вірила, що Микита – її обранець, найрозумніший і найкращий чоловік, якого вона зустрічала. Іноді вона навіть не могла повірити у своє щастя. У ніч перед весіллям Надя довго не могла заснути – мама казала, що це від хвилювання. Вона просто лежала, рахуючи години до урочистостей, коли раптом отримала повідомлення від невідомого користувача у соцмережі. Відкривши його, Надя зрозуміла, що цей текст змінить її життя. «Я б за нього не вийшла», – було написано в повідомленні. До нього додавалися скріншоти переписки Микити з іншою дівчиною, а також їхні фотографії. Зображення не залишали сумнівів: їхній роман тривав уже не перший місяць, і останні повідомлення датувалися лише вчорашнім днем.
Надя відразу зателефонувала близькій подрузі, яка порадила скасувати весілля. Але як можна скасувати таку подію, коли навіть родичі з-за кордону вже прибули? Надя зібралася з силами й вирішила залишити все, як є, але внести кілька змін у запланований сценарій.
«Коли я з’явилася перед Микитою в своїй сукні мрії, він відразу зрозумів, що мій погляд був далекий від кохання,» – згадувала Надя. Вона підійшла до гостей і звернулася до них: «Дорогі гості, батьки, рідні, друзі… весілля не відбудеться! Микита – не той, за кого ми його вважали». Її голос звучав холодно та впевнено. Надя почала читати фрагменти листування Микити: «Завтра. Лише ти і я. О 7-й у мене», «Ти ідеальна, а Надя поруч з тобою і близько не стоїть», «Я сумую за тобою, не можу терпіти присутність Наді, мені потрібна лише ти».
Микита, червоний від сорому, не знайшовши слів, залишив Надю біля арки. Зібравши останні сили, вона звернулася до гостей: «Дорогі мої, дякую вам, що ви тут. Я щиро ціную вашу підтримку і любов. Так, це не те, що ви очікували побачити, але не засмучуйтеся. Святу бути! Сьогодні ми відзначатимемо бенкет чесності. Хто шукає, той знайде, і я знайду своє справжнє кохання. Навіть із розбитим серцем. Навіть якщо воно болить».