У моєї мами велика родина. Колись їх було шестеро дітей, але тепер залишилося тільки троє. Моя мама і одна з моїх тіток живуть у селі, мають тимчасові підробітки, зокрема влітку, а взимку живуть на те, що встигли заробити за сезон. У нас та у них є город, і ми разом робимо заготовки на зиму. Інша мамина сестра живе у місті, має простору квартиру і дачу. Її чоловік працює директором будівельної компанії. Звісно, вони не завжди так жили – колись вони теж мешкали в селі, і мама з тіткою постійно їм допомагали, як могли. Але коли їхнє життя налагодилося, вони зовсім забули про нас.
Одного разу мама випадково дізналася в автобусі, що сестра видала заміж свою доньку. Спершу вона здивувалася, а потім зробила вигляд, що знала про це, щоб не було соромно перед людьми. Звичайно, кому б не стало прикро, адже рідна сестра навіть не запросила її на весілля. Мама повернулася додому і розповіла все тітці, яка також була приголомшена і відчула образу. Вони вирішили зателефонувати та привітати сестру, сподіваючись, що це пробудить у неї совість. Але сестра лише сухо подякувала і відразу ж завершила розмову. Напевно, вона щось відчула, адже згодом вирішила приїхати до нас додому та відзначити цю важливу подію у їхньому житті.
Однак моя мама була надто ображена і вирішила виставити їх за двері. Вона сказала, що якщо вони соромляться запросити нас у ресторан, вважаючи нас сільськими людьми, а себе – аристократами, то і приходити до нас додому не варто було. Чоловік тітки заявив, що вони дійсно соромляться нас, адже, якби ми прийшли в ресторан, то «весь ресторан просмердів би свининою». Ці слова сильно образили маму, і вона сказала, щоб вони більше ніколи не приїжджали до нас і що вона не хоче їх бачити. Інша тітка також підтримала маму і заявила, що теж не бажає більше з ними спілкуватися.