Я ніколи не думала, що моя фігура для чоловіка має таке велике значення. Я ніколи не була худою, але й пухкою мене не можна було назвати. Мала нормальну статуру. У молодості залицяльників у мене було чимало, але я обрала Любомира. Ми зустрічалися близько року, а потім одружилися. Спершу все було чудово: кохання та розуміння. Коли народився син, все змінилося. Я швидко набрала десять кілограмів і не могла їх скинути. Чоловік почав ставитись до мене холодно, навіть не намагаючись приховувати свого відношення. Він часто говорив: «Подивися, на кого ти стала схожа. Розпустила себе до невпізнання. З тобою навіть вийти соромно». Це було дуже прикро. Я старалася, але дитина забирала весь мій час, і на себе його майже не залишалося. Я розуміла, що виглядаю не так, як до шлюбу, але постійна критика чоловіка дуже боліла.
Я намагалася доглядати за собою, але це приносило мінімальний ефект. Мама заспокоювала мене, кажучи, що це природний склад фігури, а свекруха одночасно підтримувала і натякала, що мені варто зайнятися собою. Проте брат чоловіка, Дмитро, навпаки, говорив, що так навіть краще. Він старший за мене на п’ять років і на два роки старший за чоловіка. Сім’ї у нього немає, і ми часто спілкувалися, коли він приходив до нас. Я іноді питала, чому він досі один, і він відповідав, що ще не зустрів ту єдину. Іноді жартував, що йому потрібна така, як я, бо сучасні дівчата надто женуться за ідеальною фігурою, а з ними навіть у ресторан не вийдеш – нічого не їдять. Наші розмови завжди були легкими та жартівливими.
Чоловік, тим часом, дедалі частіше говорив щось прикре про мою зайву вагу навіть перед іншими. Навіть його брат робив йому зауваження. Згодом чоловік став затримуватися після роботи і навіть не ночувати вдома, посилаючись на зайнятість. Я не могла цього не помітити, і невдовзі мені почали розповідати, що бачили його з молодою, стрункою дівчиною. Одного разу, побачивши його машину біля магазину, я підійшла і побачила в ній дівчину. Я відкрила двері й запитала, хто вона така. Вона відповіла, що є його дружиною. Це був удар. Тоді підійшов чоловік, і я запитала: «Що це все означає?» Він сказав: «Іди додому, потім поговоримо», – сів у машину і поїхав. Вдома я не знаходила собі місця. Згодом він повернувся і повідомив, що подає на розлучення, бо покохав іншу. Я не стала його зупиняти чи просити залишитися. Він зібрав речі та поїхав.
Того вечора мене відвідав Дмитро. Він уже все знав і почав заспокоювати мене. Довго розмовляв зі мною, і мені стало легше. А потім зізнався, що давно має до мене почуття. Минуло півроку, і тепер ми з Дмитром одружені. Він називає мене своєю «улюбленою булочкою», і я більше не маю комплексів через свою фігуру. Я абсолютно щаслива. Що ж до мого колишнього чоловіка – з тією дівчиною у нього теж не склалося, і тепер він знову у пошуках.