Ще з того моменту, коли у мене було весілля мама почала занадто багато драматизувати. На весіллі мій брат повідомив радісну звістку, що він сам скоро одружується на одній дівчині. Виявилося, що вона іноземка, тому незабаром він переїде з нею закордон. Ми всі були раді за мого брата, стали пити в його честь, але тут з’явилася наша мати і почала ри дати. — На кого ж ви мене одну стару залишаєте? Дочка заміж вийшла, з дому пішла, тепер ще й син мене покидає, закордон їхати збирався.
— Мамо, не хвилюйся, ми з дружиною кожні півроку будемо приїжджати. А сестра всього-то заміж вийшла, а не з дому втекла, навіщо все перебільшувати. Але робити з мухи слона у мами в kрові. Чоловік повідомив мені радісну звістку, що він купив будиночок за містом, там тепер і будемо жити, адже там чисте повітря, у нас буде свій сад, великий будинок — справжня мрія. Я була так рада, тільки ось мама знову зіnсувала всі враження.
— Він відвезе тебе в якесь глухе село, ти станеш як селянка, вся брудна, і руки погрубіють від земельної роботи… — Мамо, досить перебільшувати. А потім мама стала придумувати собі… (Ал/В) не існуючі хво роби. То у неї бік колить, то коліно не згинається. Я і чоловік-професійні ліkарі, так що провели повне обсте ження мами у нас в поліkлініці. Так у неї результати краще, ніж у мене і чоловіка, вона абсолютно здорова. Але все одно виставляє ситуацію так, що у неї в житті все поrано, і вона абсолютно не вміє радіти досягненнями своїх дітей.