Зіна почула, як чоловік зачинив двері. Час був пів на десяту, але Зіні потрібно вставати о 6-й ранку, тому вона вирішила продовжити спати. -Зіна, ти не спиш? -Ні, але з ліжка я не встану. Вечеря на плиті, якщо що розігрій у мікрохвильовій печі. -Зіна, тебе взагалі не цікавить, у якому стані твій чоловік прийшов? -Якщо я постійно про це хвилюватимуся, то посивію. І половина моєї зарплати на фарбу для волосся йтиме.
Чоловік походив по кухні, пошерстів трохи, а потім продовжив: -А раптом я весь в губній помаді, тебе це теж ніяк не хвилює? -Якщо це було б так, то ти вже давно сидів би у ванній і відтирав її. -А чим її можна відмити? -Ну все, перестань. Я спати хочу! -Зіно, краще вийди на кухню, у мене тут є невеликий сюрприз. Мені потрібно дізнатися твою думку. -Давай залишимо на завтра. -Ні, завтра вже буде пізно і все буде вирішено. А поки що ти можеш сказати своє слово. -Ой ну годі вже, все я спати.
Через якийсь час чоловік відкрив холодильник, щось дістав звідти. Але посуд він поставив не на стіл, а на підлогу. На столі її було не чути, бо там скатертина. І тут прокинулися діти, вони побігли на кухню і стали розчулюватися, радіти і дякувати батькові. Зіна одразу стала на ноги і побігла на кухню. На підлозі сиділо маленьке чорне цуценя, воно було все брудне і пило молочко з підлоги. -Ну вже ні, він із нами жити не буде! – заволала Зіна. -Ні вже пізно. Я тебе кликав, твою думку дізнатися хотів. А тепер його побачили діти і вже полюбили. Тож він житиме разом із нами. Такий нічний сюрприз приготував чоловік.