Ксенія готувалася до виписки з пологового будинку. Чоловік Арсеній, який довго чекав народження сина, не відходив від неї і малюка ні на крок, весь час демонструючи свою радість і гордість. Ксеню з сином зустрічали всі родичі з обох боків. Хоча Ксенія раділа цій події, її найбільше тішило те, що вся родина нарешті зібралася разом. Для цього важливого дня вони найняли фотографа, який зберіг на знімках усі найзворушливіші моменти. Через тиждень у сім’ї вже були фотографії з виписки, і Ксенія почувалася найщасливішою людиною у світі. Проте її турбував незадоволений погляд свекрухи.
— Марина Миколаївна, у вас щось на думці? — запитала Ксенія, відчувши її занепокоєння.
— Так, Ксюша, мені здається, що онук зовсім не схожий на Сеню. На тебе він схожий, але від Арсенія я не бачу жодної риси, — відповіла свекруха. — Думаю, щось тут не так.
Ксенія намагалася пояснити, що обличчя немовляти ще змінюється, але не встигла завершити свою думку. Вона взяла сина на руки і пішла до своєї кімнати, розуміючи, що подальша розмова безглузда. Через два тижні Марина Миколаївна поставила ультиматум: або Ксенія зробить тест на ДНК, або у неї є тиждень на те, щоб подати на розлучення і піти. Ксенія погодилася на тест, але за однієї умови: тест повинні зробити і Арсеній, і його батько, адже Сеня зовсім не схожий на своїх батьків.
— Як ти смієш таке пропонувати?! — кричала свекруха, і на її крик вибіг свекор.
— Що тут сталося? Чому такий галас? — поцікавився він.
— Та нічого особливого, звичайна суперечка, — спробувала уникнути пояснень Марина Миколаївна, але Ксенія вирішила все розповісти свекру, вважаючи його справедливим.
Після короткої паузи свекор подивився на свою дружину і тихо сказав:
— Ти не суди людей за своїми вчинками…
Він вийшов на балкон і покликав Ксенію.
— Дочко, справа в тому, що Сеня не мій рідний син, точніше, він рідний мені, але не біологічний. Я знаю це давно, і ми з Мариною обговорювали це багато років тому. Але Сеня не знає правди, і йому не слід про це дізнаватися, — сказав свекор.
Через вікно Ксенія побачила, як свекруха, схопившись за голову, плакала.