Я, як і будь-яка інша жінка, зовсім не терплю й не розумію зради. Для мене це найгірше, що міг зробити партнер. Коли я запідозрила, що чоловік мені зраджує, то майже одразу зрозуміла, що це правда. Мишко ніколи не вмів приховувати свої дії. Його поведінка змінилася миттєво, і це було надто помітно.
Мені дуже хотілося дізнатися, хто ця розлучниця. Відповідь не змусила себе чекати: допитлива сусідка, Василина Петрівна з третього поверху, послужливо повідомила, що Марина з п’ятого поверху почала занадто часто заходити до нас у квартиру за моєї відсутності. Відразу все стало ясно.
Я вирішила покинути чоловіка, але не без помсти. На вихідні я натерла наше ліжко кропивою, а вранці поїхала до села.
Через кілька годин Мишко зателефонував. У слухавці звучав розгублений і обурений голос:
— Катю, ти вирішила мене отруїти?! Що це таке?!
На задньому плані я чула жіночий плач.
Чесно кажучи, я ніколи не була схильна до злорадства, але в той момент відчула справжнє задоволення. За тиждень я подала на розлучення.
Чи шкодую я про свій вчинок? Ні. Вважаю, що він це повністю заслужив.