Оксана все життя мріяла про будиночок в селі. Вона нещодавно вийшла на пенсію і здійснила свою мрію. Вранці вона працювала на городі, а ввечері гуляла в лісі. Якось раз Оксана гуляла по околицях і зустрілася з місцевим чоловіком. Він задумливо стояв і дивився на неї. Жінка привіталася. Чоловіка звали Василь. Він жив через паркан з Оксаною. Вони мило поговорили, і чоловік запропонував їй разом піти збирати гриби і ягоди. Оксана з радістю погодилася. Пізно ввечері Василь проводив жінку додому. Вони обидва були зовсім одні.
Василь був у розлу ченні, дітей не було. У Оксани теж дітей не було, чоловік пішов з жит тя кілька років тому. Після того дня вони продовжували разом проводити більшу частину свого часу: гуляли, збирали ягоди, іноді сnеречалися. По селу почали поширюватися чутки. Але це їх не хвилювало. Василь часто стояв біля будинку Оксани і спостерігав за тим, як вона займається домашніми справами. Так вийшло, що в один період майже цілий тиждень йшов дощ. Сусідам ніяк не вдавалося зустрітися. Весь тиждень Оксана займалася прибиранням.
Коли вона почала переживати за Василя, то спекла йому пирогів і зібралася до нього в гості. Підійшовши до будинку сусіда, Оксана була сильно здивована. Двері були відкриті навстіж. Не втрачаючи ні хвилини, вона зайшла в будинок і стала кликати Василя. Раптом чоловік вийшов з кімнати з червоними очима і носом. Виявляється, він сидів біля воріт Оксани під час дощу і побоявся прийти в гості. Так і захво рів. Оксана взялася лікувати його. Було зрозуміло, що чоловік в неї закоханий. Оксана теж відчувала почуття до нього. Вона приготувала йому борщ і відвідала наступного ранку. Так вони і зблизилися.