У двокімнатній квартирі Марго і Бориса було справжнє стовпотворіння – наїхали гості, які приїхали на весілля двоюрідної сестри Марго, Ірини. Родичів розмістили по квартирах, і ось до них теж дісталася пара гостей. Вночі їм не давали спати численні походи в ванну. Лише під третю годину ночі все вгамувалося. Але о восьмій ранку всі вже піднялися, щоб привести себе до ладу перед весіллям.
Несподівано приїхала наречена Світлана. Вона з хвилюванням підбігла до Марго:
— Марго, катастрофа! — схвильовано промовила вона.
— Свєта, дай десять хвилин, ми зараз будемо готові, — відповіла Марго, крутячись по кімнаті.
— Марго, пригальмуй, у мене серйозна розмова, — продовжила Світлана.
— Говори швидше, — кинула Марго на ходу, навіть не зупиняючись.
— Річ у тім, що в ресторані місць обмежена кількість. Ми не думали, що приїде дядько Коля. Він і сам не збирався приїжджати, але з’явився та ще й із дружиною, — пояснювала Світлана.
— І що я маю робити? — запитала Марго, продовжуючи збиратися.
— Марго, люба… ви з Борисом не поїдете на весілля. Місць для вас не вистачило, — тихо сказала Світлана.
Марго, яка цілу ніч займалася гостями та влаштовувала всіх родичів, була приголомшена. Вони зі Світланою не були близькими, зустрічалися раз на рік, але вона все одно вирішила допомогти. І тепер, коли все було організовано, для них з чоловіком місця не знайшлося.
— Для нас це несподіванка, — з винним виглядом сказала Світлана.
— Серйозно? — зіронізувала Марго, обдумуючи все. — Дядько Коля, якого ніхто не чекав, місяць чекав весілля і раптом приїхав несподівано?
Світлана мовчала, втупившись в підлогу.
— Забирайтеся з мого будинку! — прошипіла Марго.
— Але ми планували ще гостей у тебе розмістити сьогодні… — невпевнено почала Світлана.
— Ваші гості — ваші проблеми. До побачення! — холодно відповіла Марго.