Цього ранку мене по-справжньому приголомшила сцена, свідком якої я стала. Це було важко не помітити, особливо в тісній маршрутці у годину пік, коли людей було битком, як завжди буває в понеділок о сьомій ранку. Молода дівчина, схоже, студентка, сиділа на одному з місць і міцно спала. Її сон був настільки спокійним, що навіть викликав легку заздрість. Ніхто її не турбував, поки в автобус не зайшла жінка з сином, якому на вигляд було років 12. Хлопчик виглядав добре вгодованим, ніби його вдома добре годують.
Жінка швидко оглянула маршрутку, одразу помітила сплячу дівчину й підійшла до неї, ігноруючи інших пасажирів.
– Добрий ранок! Встань, будь ласка, нехай мій син сяде! Він ще дитина, а нам їхати далеко, – сказала жінка, штовхнувши дівчину.
Дівчина повільно відкрила очі, було видно, що вона не одразу зрозуміла, що відбувається. Поглянувши на жінку та її сина, який уже був готовий зайняти місце, вона випрямилася й спокійно звернулася до хлопчика:
– Скажи, ти навчаєшся у другу зміну з 16:00 до 21:30? – запитала вона.
– Ні, – невпевнено відповів він.
– Можливо, ти працюєш із п’ятої ранку, щоб оплатити навчання?
– Ні.
– А у вихідні на другу роботу ходиш?
– Ні…
– Тоді я продовжу спати, а ти поясни своїй мамі, чому ми так вирішили. Добре?
Після цього вона відвернулася, заплющила очі й знову заснула.
Я була просто в захваті від цієї дівчини! Ось так майстерно поставити на місце нахабну жінку – це справжнє мистецтво!
А як ви вважаєте, чи правильно вона вчинила? Діліться своїми думками!