Ця історія трапилася п’ятнадцять років тому. У дитячому будинку до мене підійшла маленька дівчинка і несподівано запитала:
— А у вас є дочка?
— У мене є тільки син, і то вже дорослий, — відповіла я, усміхаючись.
Дівчинка глибоко зітхнула і сказала:
— А як же ви без доньки?
Ці слова мене просто вразили. Я була вражена, адже вони змусили мене задуматися.
— Якщо хочете, я можу стати вашою донькою? — додала вона, дивлячись на мене великими безневинними очима.
Я не знала, що відповісти. Вона застала мене зненацька. Дивлячись у ці чисті очі, я згадувала своє життя. Річ у тім, що до народження сина я завжди мріяла про доньку. Але після того, як народився хлопчик, на другу дитину я так і не зважилася.
Це питання не полишало мене, і я задумалася: а справді, як же без доньки? І тоді, через кілька хвилин роздумів, я сказала:
— Звичайно, хочу! — і обійняла її, не бажаючи більше відпускати.
Дівчинці тоді було лише сім років, а у дитячому будинку вона перебувала вже з трьох років. Її батьки загинули в автомобільній аварії, і жоден із родичів не захотів взяти її до себе.
Дитина світилася радістю, коли зрозуміла, що знайшла нову родину. А мені хотілося плакати від щастя, бо це маленьке диво принесло у наше життя стільки ніжності, щирості та радості. Вона знайшла не тільки нас, але й нових родичів і друзів. Мій чоловік спочатку був проти цієї ідеї, але варто було йому побачити дівчинку, як усі його сумніви зникли. Вона за мить розтопила і його серце.
Ми не мали жодних проблем із нею, окрім успішності у школі. Виявилося, що вона трохи відставала від шкільної програми, але з часом ця проблема зникла. Виявилося, що у неї були неабиякі здібності до малювання та написання віршів.
Так промайнуло її дитинство, і наша донька виросла у дорослу, прекрасну дівчину, яка стала нашою гордістю. Вона виявилася настільки вдячною дитиною, що мені навіть іноді ставало ніяково. Вона часто каже мені:
— Як добре, що ти стала моєю мамою і не відмовилася від мене тоді! Дякую тобі за це!
А я відповідаю їй:
— Ти мала рацію тоді, що без доньки ніяк. Я безмежно рада і вдячна долі, що зустріла тебе.