— Кір, у нас знову закінчилися продукти. Коли ви вже приїдете? Холодильник порожній, — сказала мені свекруха по телефону. Щотижня одне й те саме, а ми з чоловіком привозимо їжу не на тиждень, а на місяць. Нещодавно ми гостювали у неї на вихідних, але тепер з роботою не встигаємо. Кілька років тому купили дачу, відремонтували її для свекрухи та наших дітей, щоб вони могли комфортно жити там влітку. Не сидіти ж їм у задушливому місті три місяці! На дачі діти можуть активно проводити час. Коли ми залишалися з ними, їжі вистачало на два тижні (на п’ять осіб), а тепер вони втрьох. Ми привозимо їжу в неділю, а в четвер свекруха знову дзвонить, що їсти нічого. Вона пояснює це тим, що готує пироги, супи, котлети — все дуже швидко з’їдається.
Ми вирішили, що це можна пережити. Головне — щоб дітям було весело, і вони навіть завели друзів. Середини липня ми вирішили запросити друзів на дачу, щоб посмажити шашлики. Ми вирушили туди в п’ятницю опівдні, щоб усе було готове до вечора. Купили м’ясо, вино для дорослих і соки для дітей. Поки я маринувала м’ясо, свекруха накривала на стіл, а діти збиралися обідати. І тут я побачила, що вона ставить на стіл п’ять тарілок з супом. Я сказала: — Ми зараз не будемо їсти, спасибі, у нас немає апетиту після дороги. Свекруха тільки усміхнулася і покликала дітей за стіл. І раптом, о, сюрприз! До столу прибігли не тільки мої два хлопчики, а й троє сусідських дітей.
— Це сусідські хлопці, — представила їх свекруха. — Давайте, доїдайте суп, я вам ще пиріг спекла. Сережка, чому ти без хліба їси? У нас є масло! Нехай нічого на столі не залишиться! Виявилося, ці хлопці також приїхали до бабусі на літо. Вони обідають і вечеряють з нами, іноді навіть снідають. Свекруха годує їх, як своїх. Вона пояснює, що в їхніх батьків немає машини, тож багато їжі вони привезти не можуть, та й бабусі важко ходити в магазин через високі ціни.
Вони навіть раніше наших друзів на шашлики налетіли. Я все розумію, але якщо моїй свекрусі, не дай Бог, не буде чого їсти, сусідка не нагодує її так щедро. До того ж, ми самі заробляємо на це, чому ж повинні годувати чужих дітей?