Ми приїхали на день народження нашого хрещеника Вані, якому виповнилося 10 років. З чоловіком вирішили не економити й подарували йому дорогий планшет. Вані подарунок дуже сподобався, і він увесь вечір із задоволенням його роздивлявся. Як тільки ми вручили презент і сіли за святковий стіл, мати Вані, Марія, сказала: «Може на Різдво йому комп’ютер подаруєте? Планшет йому не потрібен, я його собі заберу». Мій чоловік був шокований її нахабністю.
Марія не була рідною матір’ю Вані. Його справжня мати загинула в трагiчнiй авapії. Батько вирішив, що синові потрібна мати, тому одружився вдруге. Мені ця жінка ніколи не подобалася. Вона завжди обpaжала Ваню — могла поставити в кут на цілу годину або не давати їсти. Батько про все знав, але мовчав, адже йому так було зручніше. Він постійно на роботі, від ранку до ночі, і дитина на плечах дружини. Він навіть вважав, що раз вона карає сина, то значить, що той заслуговує на це. Ваня ж добре пам’ятав свою рідну матір і дуже сумував за нею. Якось він розповів мені, що Марія вдягала мамині речі і, сміючись, казала: «Ось який у неї старомодний стиль був. Як лякало виряджалася. Тепер зрозуміло, чому чоловік її особливо не згадує». Ваня почув цю розмову, і йому було боляче за маму.
Під час застілля Марія знову почала дорікати нам за подарунок. «Моїй доньці ви минулого дня народження подарували спортивний костюм. Мабуть, ви дітей розрізняєте?» Мій чоловік спокійно відповів, що Ваня для нас більше, ніж просто хрещеник, а її дочка нам взагалі не рідня. Він зауважив, що їй варто подякувати за те, що ми ставимося до її доньки так само добре, як і до Вані, і ніколи їх не розділяємо.
Коли ми збиралися йти, Марія знову нагадала про комп’ютер: «То що, чекати на Різдво? Маринка вже в дев’ятий клас переходить, їй по навчанню потрібен. Та й Вані він теж незабаром знадобиться». Вона чомусь вважала нас багатіями. Але ми спочатку б своїм дітям комп’ютер купили, а вже потім думали про інших. Було зрозуміло, що вона дбала не про Ваню, а про свою доньку. На це мій чоловік тільки відказав: «Тобі не завадило б закатати губу назад».