Коли я вирушала до Італії, то дала собі слово не витратити жодного євро зі своїх важко зароблених грошей. У той час я не мала роботи і сподівалася, що син надасть мені фінансову допомогу, але він мене лише розчарував. Один заможний знайомий мав доньку з пристойним приданим. Я була переконана, що, якби мій син одружився з нею, то і він, і я отримали б вигоду у фінансовому плані. Проте, мій син, Володимир, обрав собі в дружини Настю – чарівну, але бідну дівчину. Я намагалася пояснити сину, з якими труднощами їм доведеться зіштовхнутися, але він стояв на своєму, вірячи, що любов важливіша за гроші. Це рішення я сприйняла як необдуманий романтичний вчинок, що нагадав мені про покійного чоловіка, який також ставив почуття вище за матеріальне благополуччя.
Попри свої сумніви, я змирилася з вибором сина, усвідомлюючи, що мої поради не змінять його думки. Після весілля Володимира та Насті, я вирушила на заробітки до Італії, вирішивши не допомагати синові фінансово. За п’ять років моєї відсутності, через складнощі з документами, наше спілкування обмежувалося лише телефонними дзвінками. У Володимира та Насті вже було двоє дітей, яких я знала лише через відеозв’язок. Коли я повернулася додому з достатньою сумою грошей для придбання двокімнатної квартири, я була здивована тим, як змінився мій дім.
Настя старанно підготувалася до мого приїзду, навіть приготувала мої улюблені страви. Її щирий жест і тепле ставлення до мене глибоко зворушили. Спостерігаючи за її добротою та вихованістю моїх онуків, я зрозуміла, що у мого сина чудова родина. Після ночі роздумів я визнала свою помилку в їхньому осуді. Наступного дня я попросила Володимира супроводжувати мене, щоб вибрати квартиру. Мій син і невістка показали мені справжню цінність родини, любові та взаємоповаги, які виявилися набагато важливішими за будь-які матеріальні блага.