Надя стала мамою сина в 16 років. Батькові дитини також було 16. Не будемо вдаватися в подробиці скандалу, але після народження сина шляхи школярів розійшлися дуже швидко. Коли Надя зрозуміла, що Олег не цікавиться ні нею, ні дитиною, вона втратила будь-який інтерес до свого сина. Хлопчика взяли під опіку її батьки — Валентина Григорівна та Олександр Павлович. Саме вони виховували Ігоря, не шкодуючи ні сил, ні часу, ні грошей, щоб хлопчик ріс щасливим, здоровим і забезпеченим. Дідусь працював моряком, а бабуся займалася його вихованням. Ігор вважав їх своїми батьками і був безмежно вдячний за добре дитинство, освіту і все, що вони йому дали.
Коли Ігорю виповнилося 18, на весілля виходила племінниця бабусі, і там була присутня Надя. На той момент вона вже втретє вийшла заміж і виховувала двох доньок: старшій було 10 років, а молодшій – 1,5. Ігор був радий побачити матір і хотів з нею поговорити, познайомитися з сестрами, а також запитати: «Мамо, чому ти мене покинула?» Незважаючи на любов і турботу бабусі й дідуся, він все ж сумував за матір’ю і зберігав єдину її фотографію, яку дідусь не знищив.
Коли Ігор звернувся до Наді, вона, зайнята розмовами з родичами, розповідала, як у неї чудово складається життя з доньками. «А я? Як же я, мамо?» – запитав він. «Ти? Ти – просто помилка моєї молодості. Твій батько мав рацію, варто було відмовитися», – холодно відповіла Надя і відвернулася.
Через сім років Ігор жив уже у власній двокімнатній квартирі разом із дружиною та сином, дякуючи за це бабусі й дідусеві, а також батькам дружини, які допомогли придбати житло. Одного разу пролунав дзвінок з незнайомого номера. «Ігоре, привіт! Це твоя мама. Дядько Діма дав мені твій номер. Галя, твоя сестра, вступила до інституту неподалік від твого будинку. Їй не подобається гуртожиток, а орендувати квартиру дорого. Вона могла б трохи пожити у тебе? Ми ж все-таки рідні люди. Геннадій мене залишив, важко виховувати трьох дітей одній», – сказала вона.
Ігор відповів: «Ви помилилися номером», і поклав слухавку. Після цього він підійшов до сина, підняв його на руки й промовив: «Ну що, збираємося? Підемо зустрічати маму, а потім всі разом поїдемо до бабусі з дідусем у гості». «А на вихідних ми поїдемо на дачу?» – запитав маленький Сашко. «Звичайно, сімейні традиції порушувати не можна!» – відповів Ігор.
Частина родичів осудила його рішення, мовляв, міг би допомогти сестрі. Але Ігор вважає, що допомагати має лише бабусі й дідусеві – людям, які його виростили, а не незнайомій жінці, яка називає його помилкою.