Син Олега, Ігор, одного дня повідомив батькові, що сусідка Таня вагітна від нього. На це Олег негайно відповів: «Одружуйся». Але Ігор відмовився, кажучи, що він ще молодий і не хоче одружуватися. Олег саркастично посміхнувся і запитав: «Як дівчину в кущах топтати — так дорослий, а як відповідальність брати — то вже дитина, так?»
Після цього він покликав свою дружину Наталю і сказав їй: «Син наш зробив дитину Тані, а одружуватися не хоче». Наталя зреагувала несподівано: «І правильно робить. Навіщо в будинок приводити таку? Дівки зараз хитрі, виберуть когось із грошовитої сім’ї, а потім під нього ляжуть. Можливо, дитина навіть не його».
Олег заперечив: «А якщо це дійсно його дитина?» Наталя не відступила: «Експертизу зробимо і все з’ясуємо». Вона пішла, а Олег залишився з сином і розповів йому: «Я теж так жив. Одну кохав, а одружився з іншою. Без любові, але для відповідальності. Хтось мав тебе підняти на ноги». Ігор задумався, але не поспішав із рішенням.
Через три місяці результати ДНК підтвердили, що Ігор — батько дитини з вірогідністю 99,9%. Проте Наталя залишилася непохитною: «Ноги її тут не буде. Сама нав’язалась, а Ігор не встояв перед спокусою».
Олег глянув на сина і побачив, що той підтримує матір. Тоді він сказав: «Добре, ви своє рішення прийняли. Тепер моє: я буду піклуватися про свого онука чи онучку. Я поставлю будинок і залишу все своє майно дитині. Вам двом нічого не дістанеться».
Наталя обурено почала кричати, а Ігор, почувши ці слова, відчув гнів. Він знав, що батько ніколи не відступає від своїх слів і завжди виконує те, що обіцяє. Олег, не звертаючи уваги на крики дружини, просто пішов, залишивши їх самих із їхніми думками.