Цей день усе ж настав. Ольга більше не могла триматися за шлюб із Віталієм. Вона зробила все, що могла, але сил на спроби змінити його більше не залишилося. Як тільки чоловік пішов на роботу, вона швидко зібрала речі, взяла свого півторарічного сина і поїхала до мами — у те місце, де завжди підтримають і зрозуміють. Там вона вирішила спокійно подати заяву на розлучення, уникнувши непотрібних скандалів.
Коли Ольга переступила поріг рідної домівки, сльози самі покотилися по її обличчю. Мама тут же підхопила онука на руки, а Оля, ще продовжуючи плакати, сіла за стіл і почала заповнювати заяву на розлучення. Здавалося, шляху назад вже немає. Батьки погодилися допомогти з дитиною, поки Ольга не влаштує сина до дитячого садка. «Якби ж Віталій був таким турботливим!» — промайнуло в її думках. Але чоловік давно довів, що до шлюбу він зовсім не пристосований.
Випивши чашку ромашкового чаю, Ольга трохи заспокоїлася. Її думки стали яснішими. Мати, помітивши це, подала їй чистий аркуш паперу і ручку, сказавши:
— Перед тим, як ти віднесеш заяву до суду, виконай для мене одну річ.
Мама попросила дочку поділити аркуш на дві частини. У лівій колонці Ольга мала написати всі недоліки свого чоловіка. Вона одразу зрозуміла, до чого все це йде, і навіть скривила легку усмішку. Недоліків у Віталія, на її думку, вистачало на кілька сторінок.
Вона почала писати: він був неохайним і розкидав свої речі по всій квартирі, не попереджав про зустрічі з друзями і часто затримувався на роботі. Його манери за столом викликали в неї сором, а його мовчазність дратувала. Він рідко робив їй подарунки, перестав запрошувати на побачення і захопився комп’ютерними іграми. Ольга з болем згадала, як він виправдовувався тим, що втомлюється на роботі, коли вона просила допомоги по дому. «Аргументів вистачає», — подумала вона, закінчивши список.
— Я так розумію, тепер потрібно записати його достоїнства? — запитала вона в матері.
Але мама відповіла інакше:
— Ні, справа буде про інше. У правій колонці напиши, як ти реагувала на всі ці його вчинки.
Це завдання виявилося складнішим. Ольга пригадала, як часто вона злилася, кричала, ображала Віталія словами на кшталт: «Краще б я вийшла заміж за когось іншого!» Вона зловила себе на думці, що її власна гордість заважала бути щасливою в цьому шлюбі. Вона не хотіла приймати чоловіка таким, яким він є.
Мати зробила висновок:
— Розумієш, проблема не лише в ньому, а й у твоїй реакції.
Ольга розірвала аркуш навпіл. Ліву частину — зі списком недоліків чоловіка — вона викинула у смітник. Праву частину мама залишила їй:
— Працюй над собою. Якщо після цього ти все одно вирішиш піти, ми з батьком тебе підтримаємо.
Ці слова змусили Ольгу переосмислити все. Зрештою, саме ця порада допомогла молодій жінці зберегти сім’ю. Хто б міг подумати, що зміни в собі стануть ключем до порятунку їхнього шлюбу!