-Ти Знову з книгою? Тобі слід мити підлогу! — Я помилила її, коли прийшла зі школи, мамо. -Ну і що? Ти повинна була витерти також пилюку! А сидиш натомість читаєш… Ксенія неохоче, відклала книгу і пішла шукати ганчірку. Вона любила читати, за що часто отримувала прочухана від мами. Фраза «зачиталася» розлючувала її. Мама вважає, що краще б перестати читати та навчитися вести домашнє господарство, адже чоловіки не люблять розумних жінок. Їм подобаються господарські. — Тобі шістнадцять років, а ти все ще граєш у ляльки! Всі інші гуляють із хлопчиками, а ти цілими днями сидиш удома. Але для Ксенії було байдуже, що мама кричить на неї і вимагає від неї того, чого їй зовсім не хочеться. Натомість вона показувала їй нове плаття, яке пошила для своєї ляльки.
Адже це було її улюблене хобі. На що мама ще сильніше розлютилася на неї і веліла зайнятися прибиранням, адже , на думку мами , жінці крім ганчірки та віника нічого не треба. Мама її була суворою, не сприймала думку крім своєї особистої, постійно ганяла дочку і була дуже вимогливою. Ксенія страшенно боя лася матері, страждала від частих скандалів, тому в дев’ятнадцять років вона кинулася на першу-ліпшу пропозицію, аби піти з дому. Проте її чоловік виявився точною копією матері — за характером, стилем, безкомпромісністю та авторитарністю. Але він ніколи не кричав на неї і не обзивав. Ксенія вирішила змиритися зі своєю долею, оскільки це було найменше із двох лих. Чоловікові не подобалося, що вона вчиться в інституті, але він розумів, що це може допомогти їй згодом зробити гідну кар’єру, тому скаржився, але не наполягав, щоб вона покинула інститут.
А найбільше його дратувала схильність Ксенії сидіти «без діла» – з книгою, її заняття рукоділлям чи в’язанням. У нього самого не було жодних інтересів та захоплень На четвертому курсі Ксенія заваrітніла. Вони обидва хотіли дитину, тому вона закінчила літню сесію та пішла у декретну відпустку. Поступово вона планувала покупки для малюка. Її любов до в’язання, рукоділля та шиття знадобилася: чепчики, пінетки та інший дитячий одяг вийшли чудовими! Дух Ксенії був сповнений безтурботного захоплення, коли вона шила, в’язала, вишивала і тихо співала колискові пісні. Неприязнь чоловіка до її рукоділля була єдиною, що її тур бувало. Коли він бачив, що дружина в’яже гачком, то обра жав її:
«Як старенька бабуся!» А одного разу, повернувшись із роботи злим і втомленим, чоловік Ксенії побачивши, що дружина спокійно сидить і в’яже гачком так розорався, що всі вікна дзвеніли і викинув усі її рукоділля. Від такого стресу у Ксенії почалися передчасні полоrи. На щастя, її дитина народилася здоровою, але слабкою. Вона повністю пішла у догляд за дитиною, про свої захоплення більше не згадувала, читала тільки дитячі книжки, а весь свій вільний час присвячувала наведенню ідеального порядку в будинку: по десятку разів мила підлогу або відтирала дрібні плями, видимі тільки їй, начищала меблі до дзеркального блиску і майже не випускала з рук ганчірку, щоб протерти пилюку. Її мама нарешті почала пишатися нею. Чоловік начебто теж заспокоївся, але через рік він вирішив з нею розлу читися, заявивши, що з нею нема про що спілкуватися, адже у неї в голові тільки ганчірка та віник.