Батько відмовився від дитини після партнерських пологів. І мати, задля чоловіка, погодилася на це!

Advertisements

Усі знають, а багато хто й на власному досвіді, що іноді зачати дитину буває важко. Іноді виникають проблеми зі здоров’ям у матері, іноді — у батька. Якщо природний шлях не допомагає, звертаються до ЕКО. ЕКО — це дорога процедура, яку проводять не у всіх містах, потрібно спершу приїхати, знайти клініку, заплатити близько 5000 доларів. І навіть це не гарантує успіху: імплантація може не прижитися.

Advertisements

Моя подруга працювала у звичайний робочий день, коли їй зателефонували з пологового будинку, попросивши викликати не тільки медсестру, а й лікаря та ще одну медсестру. Очевидно, з новонародженою дитиною щось було не так. Вони кинулися до пологового. Породілля — молода жінка 25 років, оточена мамою, свекрухою та, звісно, батьком дитини, головним героєм цієї історії.

Advertisements

Пологи були першими, а вагітність — третьою спробою ЕКО. Дві попередні закінчилися невдало, теж після ЕКО. Нарешті дитина народилася — дівчинка, фізично здорова, але з однією вадою: ніжки повернені назад, пальці на місці п’ят, а п’яти — на місці пальців. Начебто це той самий момент радості, коли з’являється довгоочікувана дитина. Це можна виправити хірургічно, операція, хоча й недешева, але у випадку з ЕКО сім’я не з бідних, отже, кошти можна знайти.

Та несподівано новоспечений батько починає впадати в істерику. Він нападає на медперсонал, коли йому простягають дитину, кричить: «Заберіть від мене це чудовисько! Ми такого не хотіли, не замовляли, засуньте її назад!»

І так нелегко — пологи були тривалими й важкими, породілля в шоковому стані, плаче. У підсумку батько відмовляється від дитини, змушуючи матір зробити те саме. Можливо, вона й залишила б доньку, але бабусі теж приєдналися до відмови та наполягли на своєму.

Не знаю, може, я чогось не розумію. Але пройти через стільки страждань, народити дитину, навіть із незначною вадою, яку можна виправити… А батько мене взагалі вразив. Його намагалися заспокоїти троє лікарів, п’ятеро медсестер, три санітарки — і не могли його вгамувати. Він уникав дитини, як чорт ладану, кричав і не зупинявся.

Через кілька днів з пологового подзвонила мама породіллі та повідомила, що вони хочуть забрати дитину. Лікар запитала: «Невже батько дитини погодився?» На що вона відповіла, що він подав на розлучення.