«Та кому вона потрібна така? Я взагалі міг би її вигнати», — зневажливо кинув Гриша про свою дружину. Але Ася все почула. Ці слова стали для неї остаточним сигналом, і вона прийняла рішення, яке змінить її життя.

Advertisements

Ася та Гриша жили значно гірше, ніж більшість. Уся зарплата дівчини йшла на оплату комунальних послуг та іпотеки, а чоловік мав забезпечувати лише продукти. Одного вечора Гриша сидів на кухні, неохоче поїдаючи макарони. Раптом він з силою вдарив кулаком по столу, злобно подивився на Асю і вигукнув:

Advertisements

— Набридли ці макарони! Хоч би шматок м’яса! Я чоловік чи хто? Щодня одні й ті самі злиплі макарони!
— У нас просто немає грошей на м’ясо, — відповіла Ася.
— Грошей немає, бо ти все витрачаєш на свої салони краси! Треба думати головою, перш ніж спускати гроші на дурниці, — огризнувся Гриша.

Advertisements

Ася глянула на свою стару, діряву футболку і звичайний гель на нігтях. Вона промовчала, адже ці суперечки стали звичною частиною їхнього життя. Дівчина давно відкладала кожну копійку з зарплати, щоб придбати нову куртку — її стара вже не просто вийшла з моди, а буквально розвалювалася. Але тепер вона вирішила, що мрії про куртку доведеться відкласти. Ася купила трохи фаршу і приготувала котлети для Гриші.

— Фу, це жахливо, їсти неможливо! — відреагував він, спробувавши шматочок. — Тут більше хліба, ніж м’яса. Навіть у шкільній їдальні готують смачніше!

Слова чоловіка глибоко образили Асю. Вона ледь стримувала сльози, адже робила все, щоб звести кінці з кінцями, часто не спала ночами, плануючи бюджет. А Гриша, здавалося, цього зовсім не цінував.

Одного дня, виконуючи завдання від начальника, Ася зайшла в кафе, щоб передати документи партнеру. Несподівано вона побачила Гришу за сусіднім столом. Він сидів із другом, насолоджуючись дорогими стравами. Ася затрималася поруч і почула уривок розмови.

— Звісно, я люблю смачно поїсти і гарно вдягатися, — сміявся Гриша. — А що, це злочин? Я їй тільки половину зарплати віддаю, а вона думає, що я мало заробляю.

Він жував великий шматок стейка.
— Це якось неправильно, — зауважив друг. — Ти так і дружину втратиш.
— Та кому вона потрібна така? Живе зі мною — і досить із неї! — відповів Гриша, поклавши черговий шматок стейка до рота.

Ася повернулася додому, зібрала речі й переїхала до гуртожитку. Там їй довелося платити зовсім небагато, але вона почувалася спокійніше. Дівчина навчилася жити економно, не залежачи від салонів краси, і могла обійтися одним комплектом одягу на рік. Незабаром Ася зустріла чоловіка, який змінив її життя. З ним вона вперше відчула себе ніжною і коханою жінкою.

А Гриша? Його життя пішло шкереберть. Він отримував штрафи за прострочення іпотеки, адже тепер самостійно не міг справлятися з фінансами. Неодноразово він вибачався перед Асею, благав її повернутися, але дівчина відчувала, що заслужила на краще життя. Вона жила надто щасливо, щоб повертатися до минулого.