Я дуже люблю свою маму, але її вчинок перевершив всі мої уявлення! І все це через те, що, як з’ясувалося, моя 55-річна мама вирішила… вийти заміж!
У мене в голові не вкладалося, як таке могло статися.
Все почалося рік тому. Одного разу я прийшла до мами в гості, щоб вона посиділа з моєю маленькою донечкою Іринкою. Вмикаю її ноутбук, а там сторінка сайту знайомств і анкета.
– Ой, це просто вірус, не звертай увагу, – сказала мама, намагаючись відхреститися.
Я відклала це на потім, адже мама не надто розуміється на комп’ютерах і часто дзвонила, коли на екрані з’являвся синій екран. Але це вже був перший сигнал.
Через тиждень попросила маму ще раз посидіти з Іринкою, а вона сказала, що дуже зайнята. І тут я почала переживати, бо її поведінка стала дивною.
І ось, на Новий рік, мама запрошує нас у гості, ще й додає, що хоче познайомити з якимось другом. Я нічого не підозрювала, купила торт і шампанське, приїхала. І мені відкриває двері незнайомий чоловік:
– Вітаю, мене звати Антон.
От вам і «сюрприз»! Виявляється, мама таємно зареєструвалася на сайті знайомств і почала переписуватися з Антоном. Але це було ще не все.
– Ми з Антоном зустрічаємося, але це поки що секрет. Не хочу, щоб люди пліткували, – тихо сказала мама на кухні, коли ми сервірували стіл.
Тоді я не витримала, почала кричати і лаятися, що вона на старості років розум втратила й зустрічається з аферистом. Я не раз бачила подібні сюжети в фільмах. Антон, звісно, не дурень – у мами є трикімнатна квартира, машина, магазинчик солодощів. Це для нього була вигідна мета.
Вечір, звісно, був зіпсований. Я забрала дитину і поїхала додому. Мама намагалася помиритися ще тиждень, але я була непримиренна. Ми спілкуємося, але коли справа доходить до Антона – ми це уникаємо, щоб не псувати собі настрій.
Але через місяць я помітила на її руці каблучку.
– Мамо, що це?! – запитала я.
– Доню, Антон зробив мені пропозицію. Ми не будемо святкувати, тільки розпишемося та поїдемо до ресторану. Ти допоможеш вибрати сукню?
Я просто відмовкла, це було так несподівано. І ще мама мала нахабство просити мене допомогти, коли вона знає моє ставлення до цього чоловіка. Ми дуже сильно посварилися. Я заявила, що, якщо вона не покине Антона, я її більше не вважаю своєю мамою.
З того часу ми не спілкуємось. Я навіть не телефоную їй, а чоловік Роман забирає Іринку в гості. Я не маю бажання бачити маму, тим більше в такому стані. Через це ми з Романом також часто сваримося, бо він підтримує маму:
– Це її життя, чому ти так проти? Нехай вона собі грає весілля.
Не думала, що моя мама здатна на таке. Хіба можна одружуватися у такому віці? У неї ж і так проблем вистачає! І, не дай Боже, ще скаже, що чекає дитину від Антона. Я втрачаю всяке терпіння.
Мені навіть довелося викинути запрошення на весілля в смітник. Нехай Роман йде на свято, але без мене і без Іринки. Не хочу, щоб моя донька бачила цей цирк і потім мала травму на все життя.
Розумію, що мої слова можуть виглядати жорстко, але я бажаю мамі лише щастя. А Антон – це не той чоловік, з яким вона має бути.
Що я винесла з цієї ситуації? З віком наші батьки починають поводитися як діти – роблять необдумані вчинки. І це треба враховувати, адже вони можуть потрапити в небезпеку. Я дуже шкодую, що не проконтролювала свою маму раніше, бо тепер вона може зіпсувати своє життя. Я готова зробити все, щоб вона позбулася цього горе-чоловіка.