Через два тижні після весілля ми розлучилися. Не знаю, що на мене найшло, але я зібрав її небагаті речі, які були в квартирі, склав їх у валізу та відніс до машини. Після цього повернувся, попросив дружину вийти з квартири, посадив її в авто і відвіз назад до тещі.

Познайомилися ми з Алісою на дні народження спільного друга. Гарна була дівчина, як зараз кажуть — доглянута. Розкішне розпущене волосся, довгі вії, пухкенькі губи — все при ній. І понеслося у нас! Живу я сам у невеликій однокімнатній квартирі, яка дісталася мені від прабабусі. Зустрічалися ми в мене вдома, але ночувати Аліса ніколи не залишалася … Читать далее

Влітку свекруха повернулася з-за кордону, де перебувала на заробітках. Під час її відсутності померла її сестра, яка не мала дітей. У спадок вона залишила квартиру матері мого чоловіка, і та саме займалася оформленням документів на спадщину. У той час у нас гостювала моя мама, яка випадково почула цю розмову!

Влітку свекруха повернулася з-за кордону, де перебувала на заробітках. Під час її відсутності померла її сестра, яка не мала дітей. У спадок вона залишила свою квартиру матері мого чоловіка, і свекруха якраз займалася оформленням спадщини. Тоді у нас гостювала моя мама, яка випадково почула про цю ситуацію. Свекруха завжди була дуже доброю до нас. Ми … Читать далее

Мені дуже соромно, що маю таких дітей. Вони щороку подорожують за кордон, а я, коли перебільшу, змушена заощаджувати навіть на їжі. Ніхто не бажає мені допомогти.

Мені дуже соромно за своїх дітей. Вони щороку їздять відпочивати за кордон, а я, коли перебільшую, змушена економити навіть на їжі. Ніхто не хоче мені допомогти! Мій чоловік помер п’ять років тому. Зараз я живу сама, бо син і дочка давно стали дорослими. Все своє життя ми важко працювали з чоловіком, щоб дати дітям освіту, … Читать далее

Сіли за стіл і почали їсти салат. Майбутній чоловік скривився: «Чому так пересолено?». Таня, трохи зніяковівши, лише усміхнулася і подала йому запечену качку. Той відкусив шматочок, пожував і мовив: «Занадто жорстка». Йому не припало до смаку абсолютно все.

Таня втомилася. Уже шість років вона жила одна, відколи чоловік покинув її. Дочка рік тому вийшла заміж і переїхала в інше місто. Тані було всього сорок два — чудовий вік для жінки. Друга молодість! Вона була гарною господинею, вміла смачно готувати, а її солоні огірки з помідорами всі називали шедевром. Але тепер виникало питання: для … Читать далее

Коли мій чоловік знову заявив, що я не вмію готувати, я вирішила його провчити.

Я вийшла заміж одразу після університету і, чесно кажучи, майже нічого не вміла робити в домашніх справах. Проте я старалася навчитися. Згодом я народила двох дітей поспіль. І вся хатня робота, і турбота про дітей лягли повністю на мене. Чоловік у мене добрий, але весь час проводить на роботі, і вдома майже нічим не допомагає. … Читать далее

Спершу я не міг збагнути, чому моя дружина не знаходить спільної мови з моєю мамою. Однак, після того як кілька днів уважно спостерігав за їхньою взаємодією, усе стало на свої місця.

Після весілля ми з дружиною вирішили, що жити по орендованих квартирах не хочемо, а назбирати на власну — завдання майже нереальне. Тому дійшли згоди, що тимчасово поживемо у моїх батьків. Їхня квартира двокімнатна: батьки в одній кімнаті, ми з дружиною — в іншій. Я попередньо поговорив із батьками, і вони були не проти. Перший місяць … Читать далее

У Оксани помер чоловік. На прощання приїхала її сестра Рита, і обидві не могли стримати сліз. Оксана дуже тяжко це переживала. Коли вона трохи заспокоїлася, вирішила перебрати речі чоловіка й навідатися до гаража. Там Андрійко назбирав чимало мотлоху. Відкривши кришку однієї зі старих коробок, Оксана застигла від здивування. Усередині були якісь старі листи! – Чиї це листи? – промайнуло в її голові. – Я ж йому ніколи не писала! Та й для чого, адже ми жили разом? Її погляд зупинився на адресі сусіднього села. Вона відкрила перший лист, і світ навколо похитнувся. Листи до її чоловіка писала рідна сестра.

Ганну чоловік Микола відвіз до пологового будинку. Вона навіть не думала, що це станеться так рано, адже казала: — Ще півтора тижня, може й більше, ходити треба. Але того ранку їй стало важко, і Микола викликав «швидку». Ганну забрали, а він поїхав слідом на своїй старенькій машині. Дорога була непростою — пологовий будинок знаходився у … Читать далее

– Мамо, – зателефонувала Катя до матері. – Тут таке діло… У мого Славка в селі тітка занедужала, і доглядати за нею нікому. Може, ти могла б допомогти? Там гарна природа, свіже повітря… Надія погодилася на пропозицію доньки, хоча тітку Славка вона ніколи не бачила. Через три дні Надія вже стояла біля воріт тітки Тамари. Зайшовши на подвір’я, вона побачила жінку, яка йшла від ґанку до сараю, несучи величезну каструлю. – Та куди ж ви таку важку каструлю тягнете?! – швидко підійшла Надія, щоб допомогти. – Куди ж, як не до поросят? – здивувалася господиня. – Але ж ви занедужали, вам потрібно лежати! – вигукнула Надія. Тамара Іванівна застигла в подиві, а Надія розгублено дивилася на неї, не розуміючи, що відбувається.

– Матусю, – подзвонила Катя матері, – чого ти знову вдома сидиш? Вийшла б кудись, розвіялася трохи, – лагідно дорікнула вона. – Піду, піду обов’язково, – відповіла Надія, не бажаючи засмучувати дочку. – Як тільки отримаємо відпустку, ми зі Славком обов’язково прилетимо до тебе, – пообіцяла Катя. – Ну все, мамо, мені вже час, цілую, … Читать далее

– Мамо, тільки не кажи завтра за столом нічого зайвого, – наставляла Олена маму перед зустріччю з батьками Дмитра. – Вони ж із міста, а ти сільська, – додала вона з натяком. – Добре, – тихо відповіла Ніна, киваючи. Наступного дня Олена вже чекала на батьків у домі нареченого. Пролунав дзвінок у двері, і всі зібралися для знайомства. Мама Дмитра запросила всіх за стіл. Гості зайшли і сіли. – Ну що, Петре, діставай! – раптом голосно сказала Ніна. Батько Олени вийшов у коридор і повернувся з кількома пакунками, замотаними у газету. – Ну все, почалося… – лише подумала Олена, ледве стримуючи зітхання.

– Мамо, я тебе дуже прошу, за столом завтра не кажи нічого зайвого. Батьки Дмитра можуть не зрозуміти твоїх жартів. І про гриби та ягоди краще не згадуй… Вони ж міські люди, трохи інші, розумієш? – переконувала Олена свою маму. – Тобто ми, сільські, виходить, неосвічені? А ти сама коли міською стала? Лише шість років, … Читать далее

– Миколо, любий, – швидкими кроками Рита вранці зайшла в спальню до чоловіка. – Що трапилося? – сонно відповів Микола. – Твого батька немає на його звичному місці, – схвильовано сказала Рита. – Твій брат з родиною вже пішли, а я кликала батька з коридору, та у відповідь – тиша… – Не хвилюйся, може, він просто спить, – пробурмотів Микола, кутаючись у ковдру. – Вставай, треба перевірити! – наполягала Рита. – Я прочинила двері й покликала його, але він не відповів. Микола миттєво піднявся з ліжка й кинувся до дверей. Рита поспішила слідом. Вони відкрили двері до батькової кімнати й застигли на порозі, приголомшені побаченим.

Ближче до полудня стало надзвичайно спекотно. Рита витерла піт з чола і, притуливши сапку до стовбура яблуні, пішла в напрямку до хати. Пройшовши кілька кроків, озирнулася – залишилось зовсім трохи. Завтра встане раніше і за кілька годин завершить підгортання картоплі. Дорогою вона нахилилася перевірити кілька бутонів, які от-от розквітнуть. Мати даремно турбувалася, що цьогоріч троянд … Читать далее